Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дотепний

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дотепний
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доте́пний, а, е. Способный. Дотепна до всякого діла. Шевч. 296. А в нас такого дотепного коваля ізроду не було. К. ЧР. 331.