Перейти до вмісту

Словник української мови (1937)/дотепник

Матеріал з Вікіджерел
Словник української мови
Борис Грінченко
Д
дотепник
Київ: Соцеквидав України, 1937

Доте́пник, ка, м. Способный мужчина, дока, молодец.