дівоцтво. Цвіло воно — аж жахтіло. Г. Барв. 526.
Жа́чка, ки, ж. = Жатка. Це кошено жачкою: бачите, як одмітно од того, де косою кошено. Полт. г.
Жбан, ну, м. = Джбан. До пори жбан воду носить. Ном. № 7771. Усип мені меду жбан, а я тобі заплачу як пан. Чуб. V. 921. Ум. Жба́нець, жба́нок, жба́нчик, жба́нчичок.
Жба́нячий, а, е = Жбановий.
Жба́нок, нка, жба́нчик, ка, жба́нчичок, чка, м. Ум. от жбан.
Жба́нячий, а, е = жбановий.
Жбир, ру, м. Скала, гора, возвышенность. Вх. Лем. 413. См. Жбир, рі.
Жбир, рі, ж. 1) Нанос в реке, мель. Мнж. 180. 2) Сенокос, поросший кочками и кустами. Вх. Зн. 17.
Жбу́рити, рю, риш и жбурля́ти, ля́ю, єш, одн. в. жбурну́ти, ну́, не́ш, гл. = Шпурляти, шпурнути. Жбурляє чорт дідьком. Посл. Як жбурне книжкою під поріг. Св. Л. 230.
Жбух! меж., обозначающее вливание чего-либо сразу в большом количестве. Желех.
Жбу́хати, хаю, єш, одн. в. жбу́хнути, ну, неш, гл. Сразу много вливать, влить, налить. Желех.
Жва́вий, а, е. Живой, бойкий, резвый, подвижной, энергичный, бравый. Жвавий Савка, аж шкура на йому горить. Ном. № 5765. Такий жвавий, як рак на греблі. Ном. № 10995. Жвавий, як ведмідь до корита. Ном. № 6550. Жвавий, як рибка в річці. Ном. № 5761. Запанував над ляхами Понятовський жвавий. Шевч. 123. Ум. Жваве́нький, жваве́сенький. І Галя своїми жвавенькими оченяточками у їх питалася: чи її правда. МВ. III. 84.
Жва́вість, вості, ж. Живость. Зоя дивувалась, де набралось стільки жвавості, спритності в того Тараса. Левиц. I. 353. Вилучили всю жвавість з дитини. Св. Л. 159.
Жва́во, нар. Живо, подвижно. Жваво метнулись до роботи. Полт. г. Дивиться жваво. МВ. II. 81. Ум. Жваве́нько, жваве́сенько.
Жваво́та, ти, ж. = Жвавість.
Жва́ка, ки, ж. = Жуйка.
Жва́кання, ня, с. Чавкание, жевание.
Жва́кати, каю, єш, гл. Чавкать, жевать.
Жва́кнути, ну, неш, гл. Брякнуться, шлепнуться.
Жвакота, ти, ж. Жевание, чавкание.
Жвакува́ння, ня, с. Глодание.
Жвакува́ти, ку́ю, єш, гл. 1) Глодать. Вовки сіроманці набігали, тіло козацькеє рвали, по балках, по тернах жовту кість жвакували. Макс. (1849). 23. 2) = Жва́кати.
Жваку́н, на́, м. Чавкающий, чавкун. Ум. Жвакуне́ць.
Жвакуня́, ня́ти, с. Маленький чавкун. Ум. Жвакуня́тко, жвакуня́точко.
Жва́ти, жую́, є́ш, гл. Жевать. Угор.
Жва́хтати, таю, єш, гл. = Жвакати.
Жва́чка, ки, ж. Згарь из трубки, которую жуют во рту или кладут за губу.
Жвя́кати, каю, єш, гл. = Жвакати.
Жвяхті́ти, хчу́, ти́ш, гл. Об обуви: шлепать, будучи наполненным водой. Жвяхтіли мокрі личаки. Котл. Ен. V. 53.
Жгринджа́тися, джа́юся, єшся, гл. Ссориться. Жгринджаться отець і мати. Вх. Лем. 413.
Жгут, та́, м. = Джгут.
Жда́ний, а, е. Ожидаемый. На жданого гостя багато треба. Ном. № 11922.
Жда́ники, ків, м. мн. = Жданки. Ном. № 5627.
Жданки, ків, м. мн. Ожидание. Чи таки ви самі не бачите, що мені не до жданків, не до обітниць. МВ. II. 133. Жда́нки розгуби́ти, поїсти. Не дождаться. Ждали, ждали, та й жданки розгубили… поїли. Ном. № 5627.
Ждання́, ня́, с. Ожидание. Ждали, ждали, та й ждання погубили. Ном. № 5627.
Жда́ти, жду, ждеш, гл. Ждать, ожидать, чаять. Якого прасунка ждатимеш. Ном. № 5623. Не жди свого миленького із чужого краю. Мет. 77. Я щастя ждав, — на злигодні здобувся: я світу ждав, — у темряві зостався. К. Іов. 65. Жда́ти на ко́го. Ждать кого. Ждав уже на нас увесь рід Ілашів. Федьк. Пов. 29. Час не жде на нас. Св. Л. 295.
Жджок, ка, м. Землеройка, Sorex. Вх. Лем. 413.
Же, сз. 1) Же. Употребляется после предыдущей согласной и й. Та й дурний же який ти, пане брате. Ном. № 6215. См. Ж. 2) = Що. Добре того страшить, же ся боїть. Ном. № 4401.
