мене багато в'ялих квіточок жмуттям лежить. Г. Барв. 352.
Жнець, женця́, зв. же́нче, м. Жнец. Ой на горі та женці жнуть. Макс. 105. Ум. Же́нчик. Наша пані пишна проти женчиків вийшла. Чуб. III. 234.
Жни́ва́, жнив, ж. мн. 1) Жатвенный сбор. Тільки зворуши землю уміючи та посій доладу, — будуть колись добрі жнива на Вкраїні. Хата. XV. 2) Жатвенная пора. В жнива швець шиє, а вона ходить на поле жать. Рудч. Ск. У жнива той чоловік і жінка вийшли у поле жать. Рудч. Ск. 3) Доходное время. Тепер у мірошника жнива: води багато по дощеві, є чим молоти. Каменец. у.
Жнива́р, ря́, м. = Жнець. Вх. Лем. 414. Ум. Жнива́рик.
Жни́вний, а, е. Жатвенный.
Жни́во, ва, с. Жатва. Ой вже ж бо ми біле личко запалили, ой ходячи ранесенько та на жнива. Чуб. III. 251.
Жнивовий, а, е = Жнивний. Жнивового часу тяжко у нас наняти женців. НВолын. у.
Жни́ця, ці, ж. = Жнія. Ум. Жни́чка. МВ. I. 125.
Жні́йка, ки, ж. Ум. от жнія.
Жнія, жнії, ж. Жница. Крешуть, мов блискавиця, серпи у добрих жній. Ном. № 14106. Приберися, наша господинько, перед нами жніями. Чуб. III. 236. Ум. Жні́йка. Вже сонечко зійшло, росиця опала, а моя жнійка не бувала. Чуб. III. 241.
Жовда́к и пр. = Жовнір и пр.
Жо́вклий, а, е. Пожелтевший.
Жовкля́к, ка́, м. = Жовтяк. Ум. Жовклячо́к.
Жовкні́ти, ні́ю, єш, гл. = Жовкнути. Ой у саду на горбочку трава все жовкніє. Гол. I. 267.
Жо́вкнути, кну, неш, гл. Желтеть, становиться желтым. Без милого дівча жовкне як трава без роси. Чуб. V. 298.
I. Жо́вна́, ни́, ж. Пт.: а) иволга. Лебед. у.; б) дятел зеленый. Вх. Пч. II. 13; в) — зеле́на. Дятел зеленый. Вх. Лем. 414; г) — тарча́ста. Пестрый дятел. Вх. Лем. 414; д) — чо́рна. Черный дятел. Вх. Лем. 414.
II. Жо́вна и жо́вни, с. мн. Опухоль желез на шее, желваки, актиномикоз. Розхрістана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Котл. Ен. III. 11. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Св. Л. 303. Жовна викладаються. Богод. у.
Жовні́р, ра, м. Солдат. Про їдного жовніра війна буде. Ном. № 833. Пішов милий в жовніри, а я іду в черниченьки. Чуб. V. 54. Ум. Жовні́рик, жовні́ронько, жовні́рочок.
Жовні́рство, ва, с. соб. Солдаты. Приїхав до Січі, аж там стоїть жовнірство і бере од козаків десяту рибу. ЗОЮР. I. 275.
Жовні́рський, а, е. Солдатский. Нікому доглянути жовнірської смерті. Чуб. V. 1006.
Жовнірува́ння, ня, с. Солдатская служба.
Жовнірува́ти, ру́ю, єш, гл. Служить солдатом.
Жовні́рщина, ни, ж. Солдатчина.
Жовнува́тий, а, е. Больной актиномикозом, желвастый. Св. Л. 303.
Жовня́ний, а, е. Относящийся к жовні.
Жовняр, ра, м. и пр. = Жовнір и пр.
Жовта́вий, а, е. Желтоватый. Желех.
Жовта́чка, ки, ж. = Жовтяниця. Вх. Уг. 238.
I. Жо́втень, тня, м. Октябрь.
II. Жо́втень, ні, ж. У гончаров: желтая краска для раскрашивания посуды. Шух. I. 264.
Жовти́зна, ни, ж. = Жовтина.
Жо́втий, а, е. Желтый. Ходім, сестро, степами, розсіємось цвітами! Ой ти будеш жовтий цвіт, а я буду синій цвіт. Чуб. V. 201. Посадили Морозенка на жовтім пісочку. Мет. 75. Жовтії воски богу на свічку. Чуб. III. 39. Тоді орли налітали, з лобу очі висмикали, тоді ще й дрібна птиця налітала, коло жовтої кості тіло оббирала. Мет. 12. І вже мені не подоба по ріллях спотикати, жовтих чобіт каляти. Мак. (1849). 83. Висока молодиця в жовтім очіпку. Левиц. I. 100. Жо́вта ака́ція. Раст. Caragana arborescens L. ЗЮЗО. I. 115. Жо́втий бурку́н. Раст. Melilotus officinalis Lam. ЗЮЗО. I. 128. Жо́вті гле́чики. Раст. Водяные кувшинчики, Nuphar luteum Smith. ЗЮЗО. I. 129. Жо́вті зозу́льки, — зязю́льки, Раст. Cypripedium Calceolus L. ЗЮЗО. I. 120. Жо́вта лілія. Раст. Hemerocallis fulva L. ЗЮЗО. I. 124. Жо́вта лобода́. Раст. Atriplex gortensis L. ЗЮЗО. I. 113.
