Сторінка:Джек Лондон. Бог його батьків (1927).djvu/110

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
 
СНАГА ЖІНОЧА

Поли шатряні відгорнулися, і в середину заглянула зашершеніла з настирливим поглядом голова вовча.

— Гей! Чук! Сиваш! Чук, ти чортів сину! — звідусіль залунали голоси із шатра. Бетліс з усього розмаху вдарив собаку бляшаною мисчиною, і він миттю зник. Луї Савой знову закрив поли, поклавши на нижній кінець сковороду, щоб не розвівались, і почав гріти руки. На дворі був страшенний холод. Дві доби тому як тріснув спиртовий термометр: було 68° холоду, а що далі, то більше холоднішало. Важко було вгадати, коли саме пересядеться цей страшенний скипень.

В такий час безглуздо було-б відлучатися кудись далеко від теплого куточка чи збільшувати кількість холодного повітря, що ним доводиться дихати. Люди иноді так роблять і застужують собі легені. Це викликає сухий, уривчастий кашель; особливо гіршає від духу пряженого сала. Потім настає весна або літо, випалюють де-небудь у мерзлій землі яму й кидають туди труп людини; накривають мерзлим мохом і там залишають; можна бути певним, що людина не згниє аж до Страшного сусу. Для маловірних, що скептично дивляться на воскресіння плоти, Клондайк — це найкраща країна, щоб умирати. Проте, коли добре там умирати, це не значить, що добре й жити.