обеспеченє від випадків, на случай нездібности до праці і на старість. Праця женщин дуже низько платить ся, тому й пенсія на старість яку по довгій боротьбі вони часом дістають на случай тривалої нездібности до праці, мінімальна. По цілім житю тяжкої праці, що чекає робітницю або робітника, як нема запевненої старечої пенсії? Голодова смерть, ласкавий хліб у дітий, часто таких самих нуждарів, або жебрача торба.
Чи то не обходить жінок які будуть услівя їх праці, яка буде їх старість? Чи можна припустити, що кляса посідаюча добровільно уступлять зі свого стану посіданя? Тільки осягненє впливу на політику, через покликанє до боротьби мущин враз з жінками, може потрясти тою будівлею кривди, в котрій рядить сліпа жадоба зисків, хочби по трупах тисячів людей.
На нинішне упосліджене житє женщини зложили ся цілі віки. В старинних часах женщина була як невільниця і була зовсім піддана мужеви, котрий мав право самовільно розпоряджати жінкою, дітьми і майном.
В середних віках женщини були вільнійші і менше покривджені цивільним правом. Аж XVII столітє відбирає женщині ту зглядну свободу і віддає її під власть мущини, всюди там де обовязувало німецьке право.
Велика Француська революція принесла женщинам певні здобутки. Нове право позволяло донькам і синам маєток діставати в спадку в рівних частях. Доросла женщина вже не від-
