лі? Переважно молодих, недосвідчених служниць, котрі часто на стрихах, в пивницях і навіть на улици дають житя дитині. Опущені, погорджені, висміяні і голодні, ті молоді матери не знають що почати, чують, що дитина є їм кулею при нозі і в хвилі сумніву і розпуки вбивають її.
Якби жінки не були відсунені від законодавства, якби вони мали участь в правліню, не було би такої кривди. Кожда женщина, що надіє ся материнства, повинна зі сторони суспільности мати опіку. Але мало освідомлені жінки з терпеливостю зносять свою кривду. Коли батьки їх дітий потапають в богацтві, вони з нужди вбивають діти.
Противники політичних прав для женщин боять ся, що як жінок втягнути в борби політичної оборони, то вони стратять свою принаду, свою жіночість. Жіночість, байдуже, очікуванє з заложеними руками на те, що судьба принесе, се найбільше зло у женщин. Всякий чоловік мусить ввійти в житє заосмотрений в певний засіб свідомости і знаня, відповідаючого щоденному житю. Того власне бракує женщинам. Вони не здають собі справи, що діє ся в громаді, краю і державі. Тимчасом вже громада, як найблизша адміністраційна одиниця, має вплив на уложенє шкільних порядків, мешкальних і торговельних. Громада опікуєть ся бідними і сиротами.
Громада то велике господарство, яке добре і розумно проваджене, може всім членам віддати велику прислугу.
