Сторінка:Дора Клушинська. Чому жінки жадають політичних прав. 1918.pdf/26

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

Довголітний досвід женщини в господарстві, її організаційний змисл, зручність в оціненю подробиць, без яких господарка не може бути докладною, все те доказує, що женщина повинна спільно з мущиною брати участь в громадській управі.

Громада має важні обовязки проти робітчої кляси. Всякі громадські підприємства повинні бути обчислені не на зиски, але для лобра мешканців. Будувати тані а здорові мешканя, закладати пекарні, різні, склепи, удержувати шпиталі, школи, охоронки, приюти, се обовязки громади.

Чи женщини се не обходить, хто і як завідує громадою?

Неодна, кривда старцям і сиротам, не мала би місця якби женщини засідали в громадських урядах і діти не сиділиби через цілий день в школі на сухім куснику хліба, або і в голоді. Женщини як матері, щиро старають ся, щоби громада з податкових грошей давала дітям цілоденне удержанє, книжки і убраня.

Цілі громади женщин покидають рано свої діти і йдуть працювати в фабриках і обовязком громади постарати ся, щоби дітям, котрих матери працюють, не діяла ся кривда.

Але заряди в громаді не можуть женщинам, вистарчити бо громади залежні від сойму, який ладить цілим краєм. Громадські ухвали мусять часто одержати затвердженє сойму, або виділу краєвого, тому в соймі мусять бути женщини, щоби боронити свойого добра.

Хоч сойми мають автономію, то значить, що їх ухвала рішає про судьбу краю, але вони теж залежні від загальної державної політики, котра опираєть ся на парляменті.