Сторінка:Етнографічний збірник Т.35.djvu/91

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка ще не вичитана

57

57

57 Паралелі: А. Малинка, Сбор:і. матеріалові», ст. 48, ч. 62. — Б. Гринченко, Зтногр. матеріали, III, ст. 40, ч. 55. — В. Шухевич, Гуцульщинз, IV, ст. 64—65, ч. 19; ст. 151—152, ч. 17; ст. 151-155, ч. 21. 42. Христос судія. Ой ішло, ішло три пахолики, Святий вечер, три пахолики! А стрічає їх Божая мати: — Чи не бачили сина моєго, Сина моего, Бога вашого? Ой один каже: — Яж бо й не бачив. Другий каже: — Я мов зобачив. А третій каже: — Я й добре бачив. У господаря за столом сидить, За столом сидить, три суди судить: Один суд судить — у поли врожай, Другий суд судить — ЖЙВОТИНЦЇ плїц. Третій суд судить — пчілцї яриї, ІІчілцї яриї, — меди густії, Меди густії, — гостї світлиї. А за тим словом та й бувагі здоров, Ой сам собою, з своєю жоною, З своєю жоною, із дїтоґікамії, Ще й із близькими сусїдойками. О. Пчілка, Укр. Колядки, (Кіев. Стар. 190З, кч. IV, стр. 142—143, і*. V. 43. Свята вечеря. Ой д сему дому, огі д веселому — Святая !* А у сїм домі та золотий столик. А на тім столику та стоїть отавна, А на тій отавцї — золота скатпрця, А на тій скатирцї та тайна вечеря. А ґаздиня файна та й вечерю вносить, Та й вечерю вносить та й милого просить. Та й принесла она та й бутельку вина. Ой сїла собі та п коло милого. Та й коло милого та й коло столика. А Божая Мати та гі тото узріла,