Сторінка:Записки Наукового товариства імени Шевченка. Том 84. 1908.djvu/44

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

сї питаня: так. Передусїм не Август II поставив перший питанє про розбір Польщі. Поставило його ще перед 50 роками само полїтичне житє своєю неублаганою консеквенціею. А треба зазначити, що проєкти подїлу Польщі з часів Августа основно ріжнять ся від актів 1772—1795 р. Коли сї мали на метї знищенє польської держави, то проєкти з часів Августа, скілько він сам мав участь в їх приготованю, стреміли до чогось противного — уратованя польської держави. Небезпека полїтичної смерти для Річипосполитої відчувала ся здавна, яснїйші уми звертали на се увагу суспільности вже від довшого часу. Від сеї небезпеки могли Польщу уратувати глибші полїтично-соціяльні реформи, а головно одно: дїдичність й абсолютизм королївської власти. Иншого виходу не було. Та пхнути в сїм напрямі суспільність нїяк не вдавало ся, раз з огляду на самий устрій держави, другий раз з огляду на її великі простори. Одною з орґанїчних хоріб Річипосполитої була ярка диспропорція межи полїтичними силами і територіяльними розмірами.

В сїй безвихідній ситуації цїлою силою мусїла накидати ся думка, щоб се зробити при помочи сусїднїх держав. Звичайно, се не могло бути безплатно, а тілько винадгороджене якимись територіяльними уступками. До того сусїднї Польщи держави вже тодї розуміли полїтичну користь для себе в постійній слабости Річипосполитої. Найперше розуміє се Швеція, опісля Росія. Коли отже Август бажав поважних реформ у Польщи, мусїв здобути згоду сусїднїх держав, знов очевидно заплатою за се нарушенє полїтичної рівноваги. Отсї два моменти були психольоґічною основою Августових проєктів на поділ польської держави. При всїх плянах головна думка була: у зменшеній територіально Польщи завести доконечні реформи, опираючи їх головно на дїдичности й абсолютизмі. З поміж численних проєктів за його панованя нема анї одного без сеї основної думки. Як би так пляни його здійснили ся, Польща була б без сумнїву уратувала свою самостійність. У зменшеній територіально, більше на етноґрафічних границях опертій Польщи, при невтральности або й підмозі сусїднїх держав, Август був би значно легче перевів свої реформацийні плани і створив державу здібну жити і розвивати ся, наперед без перепон з боку сусїднїх держав, а дальше й против них.

Одначе й ті пляни короля скінчили ся на нїчім. Головною перепоною були міждержавні відносини. Тілько один із сусїдів