Передмова до українського видання ної стабілізації й вистигання революційної кризи в ряді вирішальних країн. Капіталістичний світ наближається «до нового туру великих сутичок між клясами й між державами, до нового туру революцій і воєн» (тези XII пленуму ВККІ).
Перемога пролетарської революції, створення радянської системи і успішне будування соціялізму в СРСР були б цілком неможливі, коли б не було загартованої у клясових боях і озброєної революційною теорією марксизму-ленінізму більшовицької партії.
Так само успіхи революційної боротьби робітничої кляси в країнах капіталізму були б неможливі без утворення, зростання й зміцнення в них більшовицьких комуністичних партій, без об’єднання їх у єдиний штаб світової революції — в Комуністичний Інтернаціонал. Об’єднання передової частини робітничої кляси в свою самостійну революційну партію, послідовна клясово-пролетарська лінія цієї партії, нещадна боротьба її за чистоту революційної теорії проти всякого опортунізму і зради — є доконечна умова перемоги пролетаріату над буржуазією. Маркс перший довів це своїм ученням і своєю революційною практикою. Він перший разом з Енґельсом збудував самостійну партію пролетаріату, написав маніфест - програму цієї партії і зорганізув перше Міжнародне об’єднання революційних пролетарів — І Інтернаціонал. Маркс показав, що для перемоги пролетарської революції треба світовому фронтові буржуазії протиставити світовий фронт пролетаріату і фронт колоніального визвольного руху. В цьому його величезна невмируща заслуга перед робітничою клясою.
Після смерти Маркса й Енґельса у керма революційної боротьби світового пролетаріату став Ленін. Ленін, керуючи революційною боротьбою пролетаріату, далі розробив Марксову революційну теорію. Ленін є геніальний продовжувач марксизму, він сконкретизував і розвинув далі Марксове вчення стосовно до нових умов розвитку капіталізму, підніс це вчення на новий, вищий щабель. Ленінова праця «Імперіалізм як найвища стадія капіталізму», як і інші його праці, є безпосереднє продовження робіт Маркса й Енґельса, особливо Марксового «Капіталу».
В своїх економічних працях Ленін, базуючись на Марксовій теорії, відкрив закони розвитку капіталізму на його останній стадії, показав, що імперіалізм є передодень пролетарської революції, розробив стратегію й тактику революційної боротьби пролетаріату в умовах імперіалізму і, базуючись на законі нерівномірного розвитку капіталізму, розробив свою теорію пролетарської революції, в якій довів про цілковиту можливість перемоги соціялізму «спочатку в небагатьох або навіть в одній, окремо взятій, капіталістичній країні».
Разом з тим Ленін розробив науку про переходовий період, період диктатури пролетаріату, і розвинув далі Марксове вчення про економіку соціялізму.
Ленін у своїй теоретичній роботі, застосовуючи і розвиваючи далі матеріалістичну діалектику, з усією силою свого генія
