сав якусь мікстуру в темному слоїку, а Мин Пильнавську воду і дієту. Я тримати му ся поради останнього.
Дмитро Юрєвич Мин[1] учений перекладник Данта і ще більш учений і досьвідчений лїкар. Поета і лїкар! яка гарна дисгармонїя!
У старого мого друзяки М. С. скрізь і в усьому поезия, у єго і лїкар поета.
15. Учора було у мене два лїкарі, — сегоднї нї одного. Хвала Богові, — менї лїпше: може небавом менї їх зовсїм не треба буде. Як би воно гарно було! Остогидло дивити ся з вікна на старого Пимена. Михайло Семенович пиклуєть ся коло мене — буцїм коло недужої вередливої дитини. Сегоднї у вечері покликав мою півземлячку Грекову з нотами українських пісень. Гарний, сьвіжий, здоровий голос. Але наші піснї, найпаче жіноцькі не дають ся їй. Якось у неї виходить рвуче, різко; експресиї национальної вона не засвоїла собі. Чи скоро почую тебе, мою рідну задушевну пісню?
Петро Михайлович, старійший син мого великого друзяки, подарував менї два екземпляри патретів фотоґрафічних з апостола О. Ів. Герцена.
16. Змалював патрет з М. С. та не зовсїм вдано! спричинили ся тому спершу Максимович, а потім Маркевич. Що за простосерді гостї! їм й на думку не впала приказка, що не в пору гість гірше татарина. Здаєть ся — люди розумні, а простої речи нє тямлять.
По обідї навідав ся до мене Д. Ю. Мин. Опріч дієти, та Пильнавської води — нїчого не порадив. Обіцяє днїв за три випустити мене на вулицю. Ох, як би гарно було!
17. Сегоднї знов навідали ся до мене обидва лїкарі. Хвала Богові нїчого не призначили, опріч дієти та сидїння в хатї. Одначе я не послухав ся і ввечері нищечком провідав мого давно невида-
- ↑ Професор Мин помер в Листопадї р. 1885. Перекл.
