Цю сторінку схвалено
Після служби божої Хима наблизилася до карнавки, нешвидко добула з ганчірки п'ятизлотника, потримала його в руці й укинула в карнавку.
— Цок!
Довгу хвилину стояла Хима перед карнавкою, слухаючи, як той звук «білих грошей» лунав у її ухах, але на серці в неї стало і радісно, і весело, мов на Великдень…
Перехрестившись до образів, Хима неспішною ходою подалася додому.
Того ж таки дня батюшка виймав гроші з карнавки. Побачивши межи мідяками срібний п'ятизлотник, він немало здивувався.
— Дивіться, — казав він, розглядаючи старі гроші, — а я й не знав, що межи моїми парафіянами єсть такі багатирі!..
29 лютого 1892 р.
с. Лопатинці
