Дата написання, позначена в автографі, — 18 липня 1891 р., с. Лопатинці. Вперше надруковано в журналі „Дзвінок“, 1891 р., № 16, стор. 129—132.
Друкується за текстом „Дзвінка“.
Дата написання, позначена в автографі, — 15 листопада 1891 р., с. Лопатинці. Вперше надруковано в „Правді“ 1892 р. за серпень, вересень і жовтень.
Коцюбинський надіслав був рукопис „На віру“ до журналу „Зоря“, але звідти одержав від редактора журналу Василя Лукича такого листа (подаємо уривок):
„Ваша повість „На віру“ наспіла теж, і я прочитав її швиденько, дякуючи дуже гарному і виразному письму. На жаль одначе мій превеликий, — не можу її помістити в „Зорі“, бо сюжет її такий, який у нас в Галичині вважається неморальним. Вам, Добродію, може се стане смішно читати, але воно суща правда. У нас взагалі „жити на віру“ вважають неморальністю, так як дітей „неправих“ клянуть лише в суспільності. Походить се, мабуть, з того, що у нас попи мають чималенький таки вплив на нарід і вони дбають о те, щоб люди не жили на віру. Знаю добре, що у Вас інакше, — але так як наші редактори мають великі неприємності, наколи містять щось погане про життя попів чи ченців, хоч би українських, так і я мав би що слухати, коли б помістив повість, котру вважали б у нас неморальною. А не треба забувати, що „Зоря“ се не моя власність, а товариства імени Шевченка.
Не гнівайтесь, Добродію, на мене за те, що я не в силі дати місця Вашій праці у „Зорі“, — але справді годі. Вона одже стоїть до Вашої розпорядимості. Може її передати „Правді“?“
Одержавши, очевидно, від Коцюбинського згоду на те, щоб передати рукопис повісти до „Правди“, Лукич в другому листі до Коцюбинського від 10 вересня 1892 року писав:
… „Вашу повість „На віру“ передав „Правді“, і так редакція, як і читачі вельми з неї задоволені. А треба вам знати, що „Правда“ не потрібує так оглядатись на все, як „Зоря“, на котру дивиться остро цензура урядова і цензура передплатників, що не хотіли б бачити нічого, що б порушувало їх чувства релігійно-моральні. Можна б очевидно спорити проти тому, чи іменно такі речі, як згадана повість нарушують ті чувства, але факт єсть, що у нас в Галичині виробилась така опінія… Єї треба викорінювати, але дуже злегка“…
І повість була надрукована в „Правді“.
В архіві М. М. Коцюбинського зберігаються два рукописи повісти „На віру“: один — чернетка рукопису з поправками і другий — переклад повісти на російську мову.
До російського тексту в примітці до заголовку Коцюбинський написав такий коментар про „життя на віру“:
„Под таким названием известны в Подольской губернии (а также
