„… з очима, втупленими в портрет о. Василя“.
Починаючи словами: „Затуманена запахом квіток“… і кінчаючи: „прикликала до себе потіху“.
Починаючи словами: „Сірі очі його променіли“ і кінчаючи: „і клав собі на груди“.
Починаючи словами: „Він гарний… його сірі очі“… і кінчаючи: „голос музикальний“.
Друкується за текстом збірки „Поєдинок“
Дата написання, позначена в автографі, — 4 листопада 1901 р., Чернігів. Вперше надруковано в журналі „Киевская старина“ 1902 р., кн. 1.
В бібліотеці Коцюбинського збереглися книжки, що їх використовував письменник, працюючи над „Дорогою ціною“.
1. Лупулеску „Русские колонии в Добрудже“ (историко-этнографический очерк), „Кіевская старина“, 1889, кн. I, III.
2. Кондратович Ф. „Задунайская Сечь по местным воспоминаниям и рассказам“, „Кіевская старина“, 1883, кн. I, II і IV.
3. Защука А. „Бессарабская область. Материалы для географии и статистики России“, СПБ, т. II.
4. „Записки южно-русского крестьянина“, „Устои“, 1882, кн. II.
5. Костомаров Н. Н. „Мазепа и мазепинцы. Исторические монографии“. СПБ, 1885.
Очі — яка́
гарний, а — сапшу кар +
ніс — нак
губа — лушті
уші — кап
рука — васти
нога — пыпры
Що кажеш? — Содес душа?
Добре — мішто +
Есть и — Сы ту?
Земля — пеу
Йди сюди — ао́рде +
Як зовуть — сарбу шос +
вчора — іжара
сегодня — а гіс
завтра — тігара
чоловік — мануш +
жінка — ромни
чол. — ром
Дівчина — шей
Куди йдеш — кай жа
Ты еси — ту сан
Задунайські січовики вербували в свою січ браччиків, посилаючи в Басарабию, а то й на Вкраїну емісарів — „вожаїв“, котрі, обійшовши часом усю Вкраїну і зібравши по панських економіях
