Сторінка:Лотоцький О. Сторінки минулого. Частина 4.djvu/32

української справи, і Центральна Рада виставляла перед Тимчасовим Правительством його кандидатуру на крайового комісаря України. М. Грушевський на зборах губерніяльного земства заявив, що імя Суковкина та його прихильне відношення до України попадуть в історію. Під такою зовнішньою маркою став він українським послом для Туреччини. Але та марка не відповідала дійсним настроям українського представника. Коли, напр., він представлявся султанові в оточенні своїх співробітників, ґенерал Мустафа-Кемаль звернув увагу та запитав, чому військові, з оточення українського посла, убрані в російську уніформу. Йому одповіли, що перед виїздом не встигли української замовити… А з часу оголошення гетьманом федерації України з Росією провадить він лінію, принціпіяльно ворожу українській державній самостійності, — і перед Високою Портою, і перед військовими і дипломатичними представниками інших держав у Царгороді. 4-го січня 1919 р. він звернувся до турецького Міністерства Закордонних Справ з проханням позичити 10 тис. турецьких лір і, не діставши грошей, 3-го березня сповістив Міністерство, що за браком коштів він припиняє діяльність Посольства з 1 березня. Такий вчинок не був оправданий обставинами, бо тоді ж, з початку січня, п. Суковкин одкомандіровав значну більшість урядовців Посольства до Міністерства Закордонних Справ на Україну і на подорож їм та на удержання решти вистачило б на довгий час тих 4.000 тур. лір, які позичив він у Царгородській філії „Русскаго для внѣшней торговли банка“; але п. Суковкин цілком несподівано виплатив усім урядовцям удержання за січень і лютий і тим вичерпав свої засоби. Таким чином завішення Посольства виходило, очевидно, не з грошевих мотивів. Припинення діяльности Посольства зробило просто таки вражіння скандалу в дипломатичному світі.

Перший Секретар Посольства Петро Чикаленко.

Більш місяця українське посольство в Царгороді не існувало. Чутка про моє призначення тимчасом дійшла сюди, і се спонукало де-