Сторінка:Микола Білінський. Вінницький Замок. 1926.pdf/20

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана
РОЗДІЛ III.
Другий період в історії Замка. Його будова та вигляд за інвентарем 1604 р. Роля замків за часів козаччини та гайдамаччини. Ліквідація Замка з приєднанням Поділля до Російської держави.

В 1580 р. Татари напали на Вінницю і спалили Замок[1]. Після цієї катастрофи Замок на горі, на Старому місті більше не відновлювався, і новий Замок наступного часу почали будувати на острові, на Богові. Це є другий період в історії Вінницького замку. Замок на острові коло Богу збудував староста Богуш Корецький в 1596 р.[2].

Але єсть думка, що будування Замку Корецьким відбулося 1571 року[3]. Цю думку треба відкинути, бо в 1571 р. ще існував Замок на горі, на Старому місті; на якій підставі тратили б державні кошти на будування нового замку, коли замки, що вже є, так недбало утримували, як це показали люстрації Замку 1545 та 1552 р. р. Збудований Корецьким замок не довго проіснував, — він згорів до щенту. Новий Замок там же на острові був збудований Брацлавським і Вінницьким старостою Валєнтієм Олександром Калиновським на його власні кошти й під його доглядом. Певні відомості про це дає конституція, себ-то постанова Варшавського коронного вального сейму 1613 року. Пунктом 113 постанови визначалася ревізія збудованого у Вінниці Калиновським Замку, при чому обговорювалось, що Замок цей збудований коштом і під доглядом Калиновського: „po pogorżeniu de nova radice“[4]. Значить попередній Замок — цілком згорів, і це стосується до Замку збудованого Корецьким. Калиновський побудував Замок цілком наново, починаючи від самого фундаменту, de nova radice. Який був вигляд цього нового Замку, про це дає відомості інвентар складений у 1604 р. в присутності Калиновського і переданий до його рук. Згідно з цим документом було насипано могилу (в оригіналі польському „kopiec“), навколо неї ріка Бог. На могилі дерев'яна огорожа (паркан) зі всіх боків. В середині замкової площі хата, напроти неї комора, де хоронилося зброю; коло комори башта, від мосту брама. Ці всі будинки старі, погнилі, обшарпані. Було ще кільканадцять шляхетських комор. Міст до Замку кепський. З бойового знаряддя визначає дві гармати на ляфетах та 46 гаківниць, кулі й порох до них. Під замком був, як сказано двір для короля, оточений частоколом; на цім дворі кілька світлиць, кухня, комора і будинок, названий в інвентарі „skarbiec z sienią“ себ-то для ховання грошей.

 
  1. ↑ Арх. Юго-З. Рос. ч. VII, т. I, стор. 65. Słownik geograficzny т. XIII, стор. 552.
  2. ↑ Омикрон. Вин. Муры, стор. 1. Сецинскій. Исторія местн. Под. и их достоприм. стор. 9.
  3. ↑ Słownik geograficzny т. XIII, стор. 555.
  4. ↑ Volumina legum т. III, стор. 92–93.
Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Сторінка:Микола_Білінський._Вінницький_Замок._1926.pdf/20&oldid=253485