![](http://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/2/28/%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8._%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%84%9623.png/400px-%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%BA%D0%BD%D0%B8%D0%B6%D0%BA%D0%B8._%D0%97%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%E2%84%9623.png)
1618 року і виданий був у 1619 році, через „Тріодь посну“ 1627 р., і через „Тріодіон“ 1685 року, що надрукований в Свято-Троїцькій Іллінській друкарні, аж до кінця цього століття знаходимо ми заставки, що оригіналами їм були кліші з двох Стрятинських видань, иноді майже без жодної зміни.
Так, як у західньо-українських осередках друкарства улюбленими заставками були заставки, що запозичені з „Апостола“ Московського 1564 р. та Львівського 1574 р., так у східніх українських осередках Наддніпрянщини: в Київі та в Чернігові найулюбленішими заставками були заставки та їх наслідування, що запозичені із Стрятинських видань.
Правда, треба зазначити одну відміну: справа з ритинами в Київі, в де-які часи, була далеко краща, ніж, наприклад, у Львові. У виданнях Київських знаходимо порівнюючи більший комплекс різноманітних мотивів. Оброблено їх ретельніше і уважніше. Рисунок не так розкиданий, він більш компактний. Київ має, видимо, і більше майстрів ритовників. Київські ритини дуже впливають і на ритини по инших друкарнях. Взагалі в царині мистецтва
книжного Київ відразу стає на перше місце, і стояв на ньому, перемагаючи великі перешкоди, аж до того часу, поки Москва його не пригнітила.
51