світова продукція зменшувалася наполовину від нормального рівня. Направити цей катастрофальний стан можна було тільки шляхом збільшення суспільного попиту на товари, цебто інтенсифікацією торговельного обороту. Але на перешкоді цьому завданню незмінно стояла та обставина, що саме з причин передкризової перепродукції й браку попиту на її вироби (наслідком цього й наставали періоди катастрофального зменшення виробництва) витворювалося масове безробіття, а з ним і послабленя покупної сили населення. За статистичними даними, в останніх роках у цивілізованих країнах світу перебувало коло 50,000.000 безробітних, разом із родинами, які вони удержували. Говорячи економічною мовою, вся ця величезна маса людей »виймалася з господарського обороту«, і не тільки не могла бути консументом капіталістичної продукції, але саме лягала непосильним тягарем на бюджети держави, що змушені були шляхом підмог рятувати її від голодової смерти. Витворювалося таким чином замкнене коло, з якого так і не знайдено виходу.
Цей стан викликував справжні революції в фінансовій політиці і в бюджетах навіть найбільше економічно потужних країн. Перед кількома роками економісти Прайс і Вінклер встановили, що розмір міждержавних боргів (не рахуючи так. зв. політичних боргів), що тяжать над країнами Европи й Америки, сягає 62.000,000.000 доларів (по довоєнному курсу: коло 3,,000.000,000.000 франц. франків; цифра — що має практичне застосовання хіба тільки в астрономії!). Одна лише щорічна виплата від-
