берег, протягом кількох тижнів ви не бачили землі, й ми знаємо, що ви надто скучили за суходолом. Ми зробили все, щоб дати змогу вам скористуватись із недовгочасного перебування в нашому порті. Зараз ви розійдетесь по місту, й ми сподіваємось, що ви поводитиметесь пристойно, й, саме головне, на що мушу звернути вашу увагу — не провадитимете жадної аґітації та пропаґанди. Ви знаєте, що державний лад Японії значно різниться від державного ладу радянської Росії, й про це ви, будь ласка, не забувайте. Окрім того, попереджаю — ви можете вільно ходити по всьому місту, лише не переїжджаючи на той бік заточини.
Потім ми довідались, що по той бік заточини є фортеця й, звісно, жоден із нас не мав ніякої охоти їхати туди. З тих самих причин поліція забрала всі наші фото-апарати й опечатала їх.
Всі хлопці, вільні від вахт, рушили до міста, а „Іван Федорович“ тим часом повернувся на судно, близько зазнайомився з нашою кают-компанією, привіз нам якихось японських книжок, а сам просив у нас ро-
