неймовірної затрати зусиль, повернули на розшуки стерна. Сподіванки знайти його майже не було. З великими труднощами, користуючись веслом, вдалося зробити два чи три кола. Стерна ніде не було видно. Чепко вже відчував себе надзвичайно стомленим, і до нас почали підкрадатись серйозні побоювання — що буде? Коли враз одна з хвиль підняла якийсь дерев'яний уламок. Безперечно, то було наше стерно. З великими труднощами пощастило його виловити, й вельбот рушив далі. Але лихо не ходить одно. У моторі щось попсувалося. Моторист примушений безперервно маленькою чарочкою набирати бензину й подавати в мотор. Мотор треба було почистити.
Ми проминули вже кілька рогів, і, за нашими розрахунками, ось-ось мусила з'явитися коса, що на ній розташована культбаза. Проте культбаза не з'являлась. Нарешті, мотор, а з ним і моторист почали вимагати, аби негайно причалити до берега, щоб щось там полагодити. На наше щастя, за одним із високих рогів показалася відлога коса, біля якої прибій був дуже малий, і це нам
