2 тижні. А в Полярному морі починаються морози. Ми щодня спостерігаємо, як вода замерзає, на 1½–2 цалі. Позавчора ранком температура була — 7 гр. Але йти з цією кількістю вугілля, що є в нас, у велику кригу — небезпечно. Шансів надибати малу кригу за Гералдом мало. Нам загрожує небезпека. Крига може затерти судно й розчавити, як „Еліязіф“, або дрейфувати шляхом „Жаннетти“.
Капітан просить усіх уважно обміркувати його пропозицію й спільно вирішити, що робити далі. Він для цього й скликав нараду, бо в цьому випадку він не може особисто брати відповідальности за життя всього екіпажу.
Лише двоє невпевнено висловилися за те, щоб повертати до Берінґового моря й там набрати вугілля. Вони боялися, що нам не вистачить вугілля, коли доведеться висмоктувати з трюму воду (ми ж маємо течу); окрім того, вони сподівалися, що літо цього року запізнилось у цій частині Полярного моря й тому осінь, тобто вересень, мусить бути тепла.
