18. Сі народи живуть на Гипанидї на захід від Бористена. А яко перейти з моря за Бористен, з початку є Гилея, а як від неї іти в гору — то живуть Скити-хлїбороби, яких Греки, що живуть на ріцї Гипанидї, звуть Бористенитами, а себе самих Ольбіополитами. Сі хлїборобні Скити замешкують на всхід на три днї ходу, аж до ріки званої Пантикап, а на північ — на одинадцять днїв щоби плисти Бористеном. Висше них є вже пустиня далеко. За пустинею живуть Андрофаги, нарід окремий і цїлком не скитский. А висше них вже правдива пустиня, і жадного народу, скілько ми знаємо.[1]
19. На всхід від тих хлїборобних Скитів, як перейти за ріку Пантикап, живуть вже Скити кочовники, що нїчого не сїють, нї орють. І вся та земля гола, без дерев, опріч Гилеї. Сі кочовники мають край, що на схід тягне ся на днїв чотирнадцять ходу, аж до ріки Ґерра.[2]
20. По той бік Ґерра вже так званї Царскі землї, і Скити найсильнїйші, найбільші, що иньших Скитів уважають за своїх рабів. Живуть вони — на південь до Таврики, на схід — до рову, що виконали сини слїпцїв, і до торгу при озері Меотийскім, що зве ся Кремни, а в другий бік — земля їх тягне ся до ріки Танаїда. А висше, на північ від Царских Скитів, живуть Меланхлени, иньший нарід, не скитский. Висше Меланхленів — болота і пустиня без людий, скільки ми знаємо.[3]
21. Як перейти за Танаїд, то вже не скитска земля, але перший з тих країв належить до Савроматів, що почавши від кутка Меотийского озера на північ займають землю на пятнадцать днїв ходу, цїлком порожню, без дерев диких і садових.[4]
59. Звичаї у Скитів такі: Богів тілько сих поважають — найбільше Гестію, потім Зевса і Землю, уважаючи Землю за жінку Зевса, після них Аполлона, небеску Афродиту, Геракла і Арея. Сих всі Скити поважають, а т. зв. Царскі Скити і Посейдону жертвують. По скитскому Гестія зве ся Табити, Зевса — дуже справедливо, як на мою думку, звуть Папай, Землю — Апи, Аполлона — Ґойтосир, Афродиту небесну — Арґимпаса, Посейдона — Таґи-
- ↑ Гилея (лїсова країна) — се т. зв. плавнї, себ то рукави Днїпрові (коло устя), що заросли очертом, а подекуди і деревом. Не відомо, з якого боку тїк у Дніпро Пантикап, длятого трудно сказати, де жили Хлїбороби — по обидвох боках Днїпра, чи десь на захід від него; одні тут бачать р. Інгулець, инші — Конку. День ходу у Геродота — коло 5 миль (г. 101), тілько на єго виміри не можна покладатись.
- ↑ За р. Ґерр з слів Геродота можна вивести, що нїби витїкала з Днїпра трохи визше Порогів і текла в р. Ґипакир, а та в море Чорне (гол. 53, 56, 71; єсть гадка, нїби то р. Конка, що верхом своїм наближає ся до р. Молочної. За Ґерр див ще низше.
- ↑ І так Кочовники жили на схід від Днїпра (а може і на другий єго бік переходили, як що там був Пантикап), а Царскі далї на схід, а також і в Таврії. М. Кремни кладуть коло м. Геническа, на Азовскім мори, а рів відрізував півостров Керчи від Таврії. Про синів слїпих оповідає Геродот в гол. 3, то єсть перехожа легенда, що трапляе ся у ріжних народів. Що до назв Скитів — Орачі, Хлїбороби, Кочовники, Царскі, то вони доволї непевні, особливо два майже однакові назвиска Ἀροτῆρες і Γεωργοί; мабуть Геродот або Греки взагалї скитскі народні назви перекрутили під свої слова.
- ↑ Єсть гадка, що Геродот каже тут не про справжний Танаїд-Дін, а мішає з якоюсь близшою рікою. Як видно з слів самого Геродота (гол. 117), Савромати були народом близким до скитского.
