Цю сторінку схвалено
Схрестилися над нами два ножі
спустилася імла повільна
владає сила невідома і свавільна
і місяць вже тому як ми чужі.
Самотній знову я. Сумний навіки.
Без шляху. Без мети. Роздавить десь авто.
Я ніби гімназист благаю серцю ліки
і плачу, як раніш, що не зустрівсь ніхто.
5 — II. 917. Владівосток.
ДВА НОЖІ