Цю сторінку схвалено
Відтак додав безсилим шепотом,
відходючи невчасно, —
хай всі слова гамором-скрежетом
відблискують і гаснуть.
Море — душа — ущерть зворушена,
ховаєсь в пітьмі ночі.
Ти у мені вже обездушилась,
ти перепахла конче.
27 — VI. 917. Владівосток.
ОБЕЗДУШЕНА