Дворище або замокъ съ приналежными мѣсточками и селами становило бо̂льшу посѣло̂сть. Такій роздѣлъ землѣ здыбаємо вже въ найдавнѣйшихъ жерелахъ. Однако жь згадується такожь про дворища прилучени̂ до села або мѣсточка и села околични̂ приналежни̂ до мѣстъ, — а побо̂чь дворищь (curia, area) часто по краю здыбаємо хуторы (allodia, praedia). Въ документахъ историчныхъ зустрѣчаємо дѣдичѣвъ бо̂льшихъ и меншихъ посѣлостей, що звались звычайно по̂сля своихъ до̂бръ — властителѣвъ дворищъ, званыхъ подворичными (homines curiales), — бортнико̂въ, що поселени̂ по лѣсовыхъ засѣкахъ плекали пчолы. Бортники були своимъ становищемъ майже ро̂вни̂ боярамъ (подворичнымъ) або такожь залежни̂ во̂дъ дѣдичѣвъ. Дальше выказують документа державцѣвъ найбо̂льше королѣвскихъ сѣлъ и хуторо̂въ, — кметѣвъ поселеныхъ на ланахъ, по̂вланахъ и чвертьланкахъ, вызволеныхъ слугъ, що були ро̂вни̂ кметямъ, коли сидѣли 3 роки на ланку, а на останку невольныхъ або слугъ.
Въ мѣстахъ або селахъ, поселеныхъ на во̂льнѣйшому правѣ, знаходимо окро̂мъ мѣщанъ та кметѣвъ, що мають ланы, — загородныхъ Поляко̂въ або Русино̂въ и комо̂рнико̂въ (inquilinae). Побо̂чь залежныхъ кметѣвъ надыбаємо декуды въ селѣ на ланку поселеного шляхтича.
На останку згадують и про кметѣвъ залежныхъ во̂дъ дворищь; але вже й слуги королѣвски̂ сидять по дворищахъ, уступають зъ нихъ на приказъ короля, а подворични̂ стають декуды людьми нево̂льными до села придѣлеными, словомъ, кметями або по̂дсадками. Вже съ того нарысу спо̂зна́є читатель, що тутъ зустрѣнулися зъ собою всяки̂ институціи, основани̂ на рускому, польскому або нѣмецкому правѣ. Що бъ зрозумѣти ихъ обопо̂льный розвитокъ, треба намъ трохи глибше вглянути въ исторію.
Спершу зважали королѣ Польски̂ на ладъ суспо̂льный, якій бувъ за Рускихъ князѣвъ, и надавали цѣли̂ повѣти або поодиноки̂ села и мѣста правомъ леннымъ по̂дъ тыми самыми умовами, по̂дъ якими звычайно ихъ надавали ще Руски̂ князѣ. Такъ Казимиръ В. надає округъ Ряшівскій вразъ зъ мѣстомъ якомусь Пакославови Янови, дѣдичеви зъ Стожискъ за те, що заслужився для цѣлои державы, во̂дбувши посольство до Татаръ, сполучене зъ небезпечностю житя. Казимиръ В. надає
