зъ своєю жѣнкою Маринкою, що прозвалася вже Малгоржатою. Петро Чебровскій робить фундацію монастыря и костела Доминікано̂въ въ По̂дкаменю. Зъ акту угодового зъ р. 1393, списаного за Гнѣвоша зъ Далевиць, старосты Землѣ Рускои (того самого, що причинився заняти схо̂дну Галичину за Ядвиги жѣнки Ягайловои р. 1387), до̂знаємося, що си̂ добродѣѣ лат. костело̂въ, Чебровски̂ и Клюсы, походять зъ одного пня, однои рускои родины, розвѣтвленои майже по цѣлому краю.
Панъ Ходко Лойовичь, згаданый въ сему актѣ, бувъ предкомъ Петра Чебровского зъ Жабокрукъ, що писався такожь Лойовичемъ, єго жѣнка, панѣ Ходкова, панъ Волчекъ, пасынокъ Ходка Лойовича, надѣленый селомъ на Подо̂лю, въ Теребовельскому повѣтѣ, въ наслѣдокъ родиннои угоды, а Клюсъ, предокъ того Клюса, добродѣя лат. костела, бувъ зятемъ панѣ Ходковои. Яко свѣдокъ на актѣ по̂дписаный Ходко зъ Быбла, властникъ околицѣ коло Вишнѣ, де весь той акть во̂дбувався въ приявѣ старосты Руского, въ то̂й цѣли заво̂званого. Съ тыхъ даныхъ можемо вносити, що ся маєткова справа близько обходила Ходка зъ Быбла, та що й во̂нъ належавъ до тои розвѣтвленои, въ часахъ Ядвиги ще рускои родины.
Въ такому то вытыченому напрямѣ поступавъ духъ часу въ XV. столѣтю, а особливо въ друго̂й єго половинѣ. Змаганє до заселеня землѣ, надаваня права магдебурского сталося загальнымъ. Магнаты и паны наслѣдували прикладъ своихъ королѣвъ. Королѣ на королѣвщинахъ, а паны на своихъ добрахъ на Руси надавали право тевтоньске, бажаючи тымъ способомъ приманити якъ найбо̂льше поселенцѣвъ и такъ побо̂льшити доходы своихъ земскихъ до̂бръ.
Король Казимиръ В. надѣливъ правомъ тевтоньскимъ весь повѣтъ Ряшѣвскій, а Казимиръ IV., надаючи добра Яворо̂въ Петрови зъ Шамотулъ, потвердивъ напередъ всѣ во̂йтовства, що мали завестися въ наданыхъ добрахъ. Спытко зъ Мельштына намѣрявъ поселити села на тевтоньскому правѣ на около мѣста Нового Самбора, що во̂нъ теперъ оснувавъ. При ерекціи во̂йто̂вства и наданю земскихъ до̂бръ треба було призволу королѣвского. Опо̂сля сего призволу не вымагали такъ, якъ съ часомъ не треба було призволу володаря въ краю, при продажи наданыхъ до̂бръ. Паны магнаты въ такихъ случаяхъ орудують правомъ тевтоньскимъ якъ сами̂ королѣ, вѣнують
