до Хр. книга призначена заразом і для поданя законів і для звеличаня предків нациї, головно Йосифа, героя північних колїн (документ Ягвіста); Юдине колїно і Єрусалим відповідають на те подібним же твором, що ми знаходимо в історичній частинї документа Елогіста і в Десяти заповідях (Decalogue). В VII ст. Єрусалим видає повний збір законів, Второзаконє; врештї після полону складаєть ся, знов у Єрусалимі, ритуал культу (правнича частина елогістичного документа). Прилучіть до сього історичні і пророчі книги, старанно розміщені і ви могтимете скласти цїлу главу історії давньої лїтератури Сходу. Як ми тілько що вказували по причинї гіпотези п. Райса, такі гадки дають ілюзію здобутків і позитивних вислїдків, але перед суворим переглядом не можуть устояти. Приписуваня книг чи уривків із Біблїйних книг до віків, обставин і людий, що були раньше полону, се справа за надто непевна і не може становити міцної підвалини для історії лїтератури.
Встановімож тут прінціпи такі, щоб з ними можна було скласти при помочи Біблїї історію давної жидівської лїтератури, звичайне, тільки почасно. — Що таке історія лїтератури взагалї, на пр. історія французької, італїянської, іспан-
