Можна тільки взагалї сказати, що великі збірники: Закон, кн. історичні і пророчі, написані клясичною єврейською мовою, але що в деяких книгах роздїлу Kethoubim або Писань пробиваєть ся видимо зростаючий вплив арамейських диялєктів. —
Так звані поетичні місця в Біблії заслугують особливої уваги. Вони стрічають ся подекуди в Пятикнижі та в кн. історичних. Але книги пророчі, Йов, Псальми, Притчі, Пісня Пісень, усї вони сливе виключно поезиі. Проте досї не могли визначити в них нї міри, нї стіп, нї риму; характерна риса єврейської поезиї, се паралєлїзм, себ то подвоєнє вираженя думки. Сей спосіб знаходить собі ріжнородне застосованє і біблїйні письменники осягають ним великі ефекти. Можна би сказати, що поезия єврейська, се скоріш витриманий мірний стиль, доведений часами до строфи. Ось кілька прикладів сього паралєлїзму:
- 1) Які хороші твої намети, Якове!
- 2) Твої оселї, Ізраелю!
- 1) Вони простягли ся неначе долини,
- 2) Неначе сади над рікою, і т. и.
- 1) Повстань, Вилак, і слухай,
- 2) Склони свій слух до мене, сину Сіппорів!
