«Лѣтопись событій въ Юго-западной Россіи въ XVII-мъ вѣкѣ. Составилъ Самоилъ Величко, бывшій канцеляристъ канцеляріи войска Запорожскаго, 1720». Издана Временною Коммиссіею для разбора древнихъ актовъ. Томъ первый. К. 1848. VIII+454. Приложенія къ I-му тому 51 стр.+XXX+II. Томъ вторый. К. 1851, 612+XVII+III. Томъ третій. К. 1855. IV+XII+568. Томъ четвертый. Приложенія. К. 1864, XI+407. Надрукований за списком Поґодіна, що покупив його на авкціоні відомого колекціонера Лаптєва, автора «Древней русской Дипломатики». В рукопису літописа поділено на три томи. Перший том кінчається роком 1659, цеб-то тим самим роком, що й віршоване оповідання Твардовського «Woyna Domowa», що була за основне джерело для 1-го тому. Инші два томи мабуть розбито було на дві частині вже згодом, бо розділи в них мають спільну пагінацію. Перший том літопису, на жаль, має чималенькі лакуни: на початку не стає п'ятьох аркушів. Рукопис починається продовженням щоденника Матвія Титлевського. Бракує також кінця I-ої частини, II, III, IV та V частин (од 1648 аж до 1652 р.). Другий том, що починається від року 1660, доховавсь багато краще, отож у ньому не стає тільки двох аркушів. Третій том доховавсь мало не ввесь, але без кінця. Здається, що при Величчиному літопису були ще якісь оповідання або матеріяли про давні події до Хмельниччини, бо про них згадується в тексті літопису: оповідаючи літописець про Сагайдачного, додав од себе: «яко прежде написахомъ, року отъ Рождества Господня 1595» і далі, розказуючи про патріарха Теофана, каже, що «оній (яко прежде на листѣ … выразилося) первѣе року отъ рождества Господня 1619, бысть въ царствующемъ великомъ градѣ Москвѣ». Здається так само, що закінчився літопис не 1700 роком, як де ми бачимо з його тексту, а пізніше, адже-ж в оглаві не дурно поставлено 1720 рік; далі, у 2-му томі є реєстр подій до 1723 року; у 3-му томі автор згадує про події 1700–1720 років; сам Величко в тексті літопису обіцюється розповісти про теє лихо, що скоїлось із ним року 1708.
