Сторінка:Нарис української історіографії. Джерелознавство. Вип. 2. 1925.pdf/96

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ознаймилъ молчкомъ пятомъ чили шестомъ товариству картникамъ, въ томъ-же куренѣ еще не спавшимъ, но въ едномъ кутѣ закрившись тихо въ карты игравшимъ; которіи тое услишавшы и карти покинувши, заразъ кинулися тихо до всѣхъ оконъ куреня своего, и не отворяючи ихъ начали въ счилини оконничніи присмотруватися, аще то есть правда що имъ сказалъ Шевчикъ. Егда-же и сами увидѣли полную Сѣчъ своихъ непріятелей Турковъ, тогда заразъ всѣхъ своего куреня товариства, которого было до полчварта ста, тихо побудили и бѣду предлежащую имъ ознаймили, которіи якъ найрихлѣй вставши, тихо поубѣравшися и до оружія припасавшися, за поводомъ атамана своего курѣнного такій учинили порадокъ, ижъ до каждого окна по килкодесять человѣка лутшихъ стрѣлцовъ поставили, жеби тіи безпрестанно стрѣляли, а другіи мушкеты жебы заражали. Якій порадокъ тихо въ куренѣ томъ устроивши и Господу Богу помолившись, абіе всѣ окна и оконницѣ разомъ отворили, и густо а безпрестанно въ тѣсноту янчаровъ начали стрѣляти и велми ихъ убывати; що иншіи куренѣ почувши и тѣхъ-же неприятелей своихъ явно увидѣвши, заразъ зо всѣхъ сторонъ и зо всѣхъ оконъ курѣннихъ, по улицахъ и переулкахъ Сѣчовихъ, силно густій и непрестаемій мушкетній огонь запалили, и аки молніею непрестанною темную тогда нощъ въ Сѣчи своей просвѣтили, такъ тяжко Турковъ разячи, же отъ едного пострѣла два и три упадало; янчаре-же, тѣсноти ради своея не могущи оружія своего до оконъ курѣннихъ просто исправити, на воздухъ стрѣляли и аки козли между собою мятущися, часто густо убиваеміи на землю падаху и въ своей истой крвѣ утопаху. Егда-же ихъ въ улицахъ и переулкахъ порѣдшало такъ, ижъ заледво третая часть живихъ осталася, тогда Запорожцѣ обачивши, ижъ зъ куреней единъ противъ другого на неприятелей стрѣляючи и сами себѣ мусѣлы шкодити, крикнули единогласно до ручного бою; и такъ абіе зо всѣхъ куреней разомъ, зъ мушкетами, зъ луками, списами, шаблямы и дреколіемъ висипавшися, начали останокъ Турковъ тихъ невистрѣленнихъ ручнимъ боемъ доканчиваты и нещадно убывати; а на самомъ свѣтаню онихъ докончили и всю Сѣчъ и всѣ куренѣ зо всѣхъ