хівських. Вони також складалися з наземних глинобитних та напівземлянкових жител, поряд з якими розташовувалися ямипогреби. Селища належали осілому землеробському населенню з добре розвинутим скотарством[1].
Карпатські ремісники вміли плавити залізну руду, виготовляли високоякісний глиняний посуд, займалися ткацтвом. Майже на кожному поселенні знайдені уламки керамічних амфор. Розвиток господарства племен культури карпатських курганів відбувався в умовах тісних контактів з римськими провінціями.
При значній подібності культури карпатських курганів і черняхівської між ними є і певні відмінності. Насамперед це різний обряд поховань. Для черняхівців характерні безкурганні могильники, на яких виступають тілопокладення і тілоспалення. Карпатські могильники складаються з невисоких курганів із захороненням на давньому горизонті решток кремації покійників, спалених на місці.
Проблема етнічного складу населення, яке залишило культуру карпатських курганів, поки що не з'ясована. Все ж е підстави вважати, що серед носіїв згаданої культури були і ранньослов'янські племена. Це підтверджується тим, що ряд елементів матеріальної культури, що з'явилися в культурі карпатських курганів, згодом продовжили свій розвиток у слов'янській культурі. До них, наприклад, належать напівземлянкові житла з печами-кам'янками, які є досить характерною рисою слов'янської культури. Генетичні зв'язки культури карпатських курганів з слов'янською культурою V — VII ст. простежуються і в деяких формах кераміки. Наприклад, ліпні опуклобокі горщики, що були однією з основних форм керамічних комплексів культури карпатських курганів, зберігаються як пережиткова форма і в слов'янській культурі V — VII ст. Важливим свідченням генетичних зв'язків культури карпатських курганів з слов'янською V — VII ст. е пам'ятки перехідного типу (вони виявлені на поселеннях Кодин Глибоцького району і Гореча в Чернівцях), в яких поєднуються риси, характерні для обох культур.
У формуванні культури карпатських курганів, крім ранніх слов'ян, брали участь і гето-дакійські племена. Це підтверджується тим, що у керамічних комплексах культури є багато глиняного посуду, який за своїми формами і орнаментом подібний до кераміки гето-даків.
У матеріалах культури карпатських курганів, таким чином, знайшло своє відображення спілкування ранньослов'янських, гето-дакійських та інших племен, що об'єднались для спільної боротьби з рабовласницьким Римом.
- ↑ Вакуленко Л. В. Поселення культури карпатських курганів. — Дослідження з слов'яно-руської археології. К., 1976, с. 73-94.
