Цю сторінку схвалено
|
Котра эъ нихъ найдорожша, най розсудить ненька… |
Пташка въ клѣтцѣ.
Накормили, напоѣли,
Въ золоту клѣтку посадили;
Усёго пташечцѣ доволѣ;
Не має лишь одного — волѣ!
А нево̂льнымъ жить въ выгодѣ —
Красше: умерти въ свободѣ!
Пчола и во̂лъ.
Каже пчола до вола:
„Подиви ся, яка я!“
Во̂лъ на пчолу не вважає:
Сѣно своє доѣдає.
Слѣдъ ёму науку дати,
Щобъ знавъ пчолу поважати! —
Та у лобъ вола жаломъ!
А що стало ся потомъ?
Дурна пчола помирає,
А во̂лъ — сѣно доѣдає.
