Мати ходить цїлий день,
Тілько глядає,
А ми з батьком у ночи
Вудку закидаєм.
То бувало таки так
В добрую годину,
Як не клюнеть-ся кожух,
То тягнем свитину.
Купувати коли що —
То рука дріжала,
За то купим, то по нас
Аж земля движала.
А набожні що були,
То сохрани Боже!
Як до церкви серед дня
І не пустять може,
То бувало у ночи
Церкву підкопаєм,
Помолитись хоч на час
Таки повлїзаєм.
То так собі розжились,
Що й сьвітлицю мали,
Сьвітило ся, куди глянь,
Лиш стовпи стояли!
А одежі що було!
Боже, твоя воля!
Вісїм свит у нас було,
А все тїло голе.