Природно-заповідний фонд Київської області
чітко. В охоронній грамоті заказника, як правило, записано багато доцільних і очевидних обмежень, наприклад, заборона скидання сміття, проведення меліоративних робіт, зберігання отрутохімікатів, порушення ґрунтового покриву та багато іншого, зокрема – заборона проведення рубок головного користування, тобто промислових рубок. Це звичайно важливо, інакше б заказник нічим не відрізнявся від лісового господарства. Але, як показує досвід, заказник і з цією забороною однаково може виглядати як звичайний лісгосп. Причина цього – санітарні рубки, так звані «рубки догляду». Вони виявляються не заборонені жодним положенням про заказники. Більш того, існують дві постанови Кабінету міністрів України – № 555 від 27.05.1995 «Про затвердження санітарних правил в лісах України» і № 724 від 12.05.2007 «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів України», згідно з якими санітарні рубки дозволені навіть у природних заповідниках, що взагалі є юридичним абсурдом, оскільки в них, згідно із Законом України «Про природно-заповідний фонд України», взагалі заборонена будь-яка діяльність людини! Але якщо санітарні рубки в них потребують особливої процедури погодження, то заказники таких складнощів не потребують, і ці рубки в них погоджуються на рівні з санітарними рубками за межами заказників. Внаслідок цього, за інтенсивністю і фізичним впливом на екосистему заказника, вони можуть нагадувати промислові рубки поза межами заповідної території.
Що ж стає підставою для проведення санітарних рубок? Дерева, як і будь-який живий організм, мають свій обмежений вік. В природних лісах, пралісах, що багато років не підлягали рубкам, сформована багатоярусна структура лісу, де присутні як старі дерева, так і молоді, а також підріст. Коли старе дерево гине, до нижніх ярусів починає потрапляти більше світла і підріст швидко починає рости, заповнюючи невдовзі простір, звільнений загиблим деревом. З часом сухе старе дерево падає і стає середовищем для існування безлічі видів безхребетних тварин і грибів, що з часом руйнують його, перетворюючи на лісову підстилку та грунт. Так виглядає природний цикл дерева у здорових природних лісах. Але в межах Київської області, внаслідок багатовікової інтенсивної господарської діяльності, таких лісів фактично не лишилося. Всі ліси є або штучними насадженнями (переважно сосновими), або природними лісами, що самі виросли на місці рубок, згарищ і т.д. І ті, і інші часто є одноярусними лісами, без добре вираженої різновікової структури корінних порід. Із віком та ускладненням ярусної структури, ці ліси набувають все більшого біорізноманіття, і з
190
