Проблеми заповідної справи та ПЗФ Київської області
досягненням сторічного віку, як правило, стають надзвичайно цінними ділянками. В силу природних умов частина дерев починає всихати, в чому немає нічого дивного; у разі, якщо дерева в лісі приблизно одного віку (особливо якщо це штучна культура), всихати може одночасно велика кількість дерев. Збільшення кількості світла сприяє інтенсифікації росту підросту. Таким чином починає формуватися природна багаторівнева структура лісу. В умовах господарської експлуатації лісів ми не маємо змоги спостерігати за цим процесом, оскільки дерева, досягнувши певного віку, набувають товарного значення і підлягають вирубці, після чого знову створюється лісова культура або відбувається природне відновлення лісу. Ми б мали змогу стати свідками відновлення природної структури лісу (що призвело б до зростання біорозманіття) в межах об’єктів природно-заповідного фонду, але… на заваді стають санітарні рубки. Сухі і всихаючі дерева потрапляють під них, адже, за твердженнями працівників лісової галузі, такі дерева стають причиною інтенсивного розмноження «шкідників» лісового господарства – короїдів та ін. комах. Але поява цих комах є невід’ємною складовою функціонування здорового, повноцінного лісу; їх чисельність регулюється птахами, зокрема дуплогніздниками, що гніздують в тих же сухих деревах. І це не говорячи вже про те, що «шкідники», які руйнують всихаючі або відмерлі дерева, не заселяють здорові дерева. Тому вирубування сухих дерев в заказниках є грубим втручанням в природні процеси, що є недопустимим в межах заповідного фонду. Особливо враховуючи те, що в дуплистих, сухих деревах мешкає цілий ряд видів, занесених до Червоної книги України, які потребують ретельної охорони, зокрема, майже всі види кажанів, ряд видів комах, що в дорослому або личинковому стані мешкають в гнилій деревині. Цикл вибіркових санітарних рубок призводить до зникнення їх біотопів та до зменшення повноти деревостану (один з лісівничих термінів, що означає «густину» лісу); у разі досягнення критичної повноти, і подальшого всихання, призначається суцільна санітарна, або лісовідновна вирубка, яка призводить до цілковитого руйнування лісової екосистеми, на місці якої створюється чергова культура. Поява великої вирубки пришвидшує всихання сосон по її периметру і каталізує наступні рубки.
Таким чином, господарювання в заказниках особливо не відрізняється від господарювання в типовому лісгоспі. Причина масових санітарних рубок теж стає зрозумілою, прийнявши до уваги низьке оподаткування дров’яної деревини. Деревина, яка зрубана під час санітарних рубок, підпадає під категорію «дров’яної», на відміну від
191
