По пути̂, которымъ шовъ я,
Розставлены сѣткы;
Гляжу вправо — всѣмъ чужій я,
Привѣту низво̂тки.
Пристано́вища для мене
Ни̂ въ кого немає;
Ни̂хто въ душу мою смутну,
Ни̂хто не загляне.
Къ Тобѣ, Господи, озвуся,
Стану говорити:
Ты єдина моя пристань,
Моя доля въ свѣтѣ!
Почуй мене, рятуй мене,
Бо не стає силы;
А насильникы на мене
Дуже наступили.
Изъ темници̂ мою душу
Выведи, избави,
Щобъ святеє Твоє имья
Я довѣку славивъ.
Вокруги̂ мене зберуться
Праведныи̂ люди,
Коли милость Твоя, Боже,
Надо мною буде.
