Випало жмуритися Бусикові. Він зажмурив очі, й його питають:
— На чім стоїш?
— На шпильках.
— Чому тебе не колють?
— Бо я в червоних чобітках.
— А хто тобі їх пошив?
— Дід Панас.
— То перекрутись та й лови нас!
Не обійшлася гулянка й без сварки, Оксана каже, що Бусик знайшов її, коли вона ще не встигла заховатись, а Бусик не згоджується. Другі діти почали їх мирити, співаючи:
„Мир-миром,
Пироги з сиром,
Вареники в маслі,
Ми, дружечки красні, —
Поцілуймося.“
Посварені подумали-подумали, а далі поцілувалися, та вже й добрі.
Почали гулятися в лиса. Взялись діти за руки і стали в коло. В середині кола став Степанко — то лис. Діти заспівали:
„Ха-ха, ха-ха, гі-гі-гі.
Зловивсь лис в капкані.
Качки, кури, голуб'ята,
Тіштесь, смійтесь, гі-гі-гі, —
Злодій-лис у капкані.
Ой-ой! Вирвавсь — утікайте:
Тепер в його страшна злість, —
Кого зловить, того ззість.“
Коли проспівали всю пісню до кінця, то хутко розбіглися на всі боки, а лис став їх ловити. Спіймав Василька, — той став лисом, і гра почалася наново.
А тут мати покликала Оксану полуднати. І другі діти згадали, що хотять їсти та й розбіглися по хатах.
