завороті мені була, та дуже бажала я побачити своїх перших господарів. МВ. I. 22.
За́воротень, тня, м. 1) Колено, изгиб реки. Павлогр. у. 2) Холощенный, оскопленный бычок. Мнж. 180. *3) Круговорот, водоворот. Сл. Нік.
Заворо́тич, ча, м. Конец обода в колесе тележном. Рудч. Чп. 250.
За́вороть, ті, ж. 1) = За́воротень 1. Мнж. 180. 2) Круговорот, водоворот, поворот воды против течения. Там завороть: вода тече вниз, а то назад угору. Кобел. у. ( Залюбовск.).
Заво́рсений, а, е. 1) Нахмуренный. 2) С ворсой. Сл. Нік.
Заво́рсити, ршу, сиш, гл. Нахмурить. Вх. Зн. 18.
Заво́рситися, ршуся, сишся, гл. Нахмуриться. Заво́рсилося на дво́рі. Небо в тучах. Вх. Зн. 18.
Завору́ха, хи, ж. 1) Движение (в толпе). 2) = Заверю́ха.
Заворуши́ти, шу́, шиш, гл. Зашевелить.
Заворуши́тися, шу́ся, шишся, гл. Зашевелиться. Котл. Ен. III. 22. Ком. I. 54. Затуркотіла і заворушилась підо мною земля. Стор. М. Пр. 42.
Заворча́ти, чу́, чи́ш, гл. Заворчать. У вас, у жінок, усе з очей! заворчав Наум. Кв. I. 25.
*Завоши́віти, вію, єш, гл. Овшиветь. Сл. Яворн.
Завощи́ти, щу́, щи́ш, гл. Забрызгать воском.
Завоюва́ння, ня, с. Завоевание.
Завоюва́ти. См. Завойо́вувати.
Завпе́рше, нар. Прежде всех. Ой мій пане, пане Іване, десь то ти забгався, що на ляхів став завперше, да й не сподівався. Макс.
Завсе(і)гда́, и завсігди́, нар. = Завсі́ди. Желех. Завсегда будемо укупі. Кв. Драм. 302. Невіра завсігда невіра. Ном. № 896.
*Завсі́да, нар. Всегда. Крим.
За́всіди, нар. Всегда. У скупого завсіди по обіді. Ном. № 4667. Голодному завсіди полудня. Ном. № 12097.
Завсі́дний, а, е. Всегдашний. Левиц. Правда, 1868. 448. Шух. I. 120. В значении обычный. Зрушили завсідній спокій життя. Мир. ХРВ. 256. Завсідні житечні турботи. Мир. ХРВ. 350.
*Завсі́дник, ка, м. Завсегдатай. Сл. Нік.
Завсю́ди, нар. = За́всіди. Не роблять що вечора, завсюди. Чуб. I. 103. І завсюди, як тілько вони вкупі, — все оттак заведуться ласкавими словами одно 'дного шпигати. МВ. II. 82.
Завто́вш, завто́вшки, нар. Толщиною. Ударив кулаком у стіну, — так стіна й провалилась, дарма, що була така завтовшки, як у мужика хата. Рудч. Ск. I. 104.
Завторува́ти, ру́ю, єш, гл. Завторить. Завторує в срібні нути, аж ю звізди муся чути. Федьк.
За́втра, за́втре, нар. Завтра. Сьогодня пан, а завтра пропав. Ном. № 1152. На за́втра(е). На следующий день, на другой день. Щоб на завтре на ранок рушники виткала. Рудч. Ск. II. 100. По за́втрьому. Послезавтра. Як сьогодні, так і завтра, як завтра, так і по завтрьому. Мир. ХРВ. 171. *За́втра ма́ти бо́жої. Завтра праздник богоматери. Черемшина.
Заву́злити, лю, лиш, гл. Завязать узлом. Натяг вірьовку і став зав'язувати. Не вспів він удруге завузлити, як просунулась рука. Стор. М. Пр. 107.
Заву́шниці, ць, ж. мн. Опухоль за ушами. *Сл. Желех.
*Завча́ння, ня, с. 1) Заучивание. 2) Упражнение. Крим.
Завча́с, нар. = Завчасу́. *Сл. Желех.
Завча́сний, а, е. Заблаговременный. Желех.
*Завча́сно, нар. Заблаговременно.
Завча́сто, нар. Зачастую. Тепер завчасто доводиться чувати. О. 1862. III. 31.
Завчасу́, нар. Заблаговременно, заранее. Мкр. Г. 4.
Завча́ти, ча́ю, єш, сов. в. завчи́ти, чу́, чиш, гл. Заучивать, заучить.
*Завча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. завчи́тися, чуся, чишся, гл. 1) Приучаться, приучиться, привыкать, привыкнуть. Отак і завчаються змалку на людей брехати… Завчиться собака за возом бігати. Полт. у. Г. Йов. 2) — чого́. Учиться чему, подучиваться чему, упражняться в чем. Поводар сидить ко-
