Сторінка:Словянські народні казки (1919).djvu/89

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено

А кіт з бараном так само зраділи, що врятувалися від вовків. Погрілися трішки, а потім і кажуть:

— А все таки дома краще!

Знялися тоді й подалися додому.

Дід та баба їх радо привітали, а котик вже ніколи більше не крав сметанки…