Важкі й відповідальні обов'язки режисера сільського театру. Театральна вистава — складна робота, а на селі, де разу-раз бракує потрібних матеріялів, приладдів та инших засобів, де керівникові доводиться працювати за всіх, — вона ще важче. Організувати гурток, влаштувати театр, спланувати роботу, і повсякчас керувати нею та зайнятими в роботі людьми — все це лежить на керівникові. Організаційні, адміністративні та педагогічні здібності, знання методики політосвітньої роботи та ще й до того знання театру і мистецтва загалом — ось що вимагається від людини, що хоче стати на керівника-режисера.
Але це ще не все. Керівник-режисер до того-ж мусить бути досвідченою людиною, що багато бачила в своїм житті, добре розуміє життя. Широка освіта стає цьому як-найбільше в пригоді. Читати, знайомитися з ріжними галузями життя й культури, розумітися на всіх явищах суспільного життя — умова, що без неї не можна бути керівником. Звичайно — практичний досвід праці на кону має не аби яке значіння, і коли режисер сам уміє грати, співати, танцювати й малювати — це ідеал керівника.
Крім освіти, практики та хисту до мистецьких справ режисер-керівник ще мусить мати й не аби яке уявлення ( — так звану „фантазію"). Кожну справу, подію, явище він мусить уміло показати з належним чуттям та смаком.
В тоні, в згуках, у рухах, у фарбах він повинен відшукати потрібне та можливе.
Спостережливість над людьми, над природою, над творами різних митців — художників, музик, письменників — стане керівникові в чималій пригоді. Він ввесь час мусить приглядатися до життя і обдумувати кожну дрібницю.
Олівець і зошит — нерозлучні друзі керівника-режисера. Всі свої спостереження, думки, висновки та міркування мусить він нотувати, щоб потім через тиждень, місяць а то й за рік згадати і використати для своєї праці. Читаючи книжки, газети, переглядаючи малюнки, фотографічні картки різних подій, славнозвісних людей, чи з‘йомки з постановок театральних — усе режисер-керівник мусить збирати до своєї теки. Все колись йому стане в пригоді.
Вся ця робота потрібна керівникові режисерові, — як праця над собою, над своєю самоосвітою, і провадити її він має повсякчас. Ще одна риса потрібна керівникові для того, щоби він справді міг налагодити роботу. Це — витриманість.
Під витриманістю треба розуміти певну „видержку“ керівника, його, сказати-б, лагідність вдачі, стриманий характер, чемне, любовне поводження з людьми.
Треба вміти виявити твердість характеру, але не пишатися й не гордувати своїм станом „старшого“. Всілякі зауваження поправки товаришам треба робити так щоб не образити надаремне, не висміяти якоїсь невдачі. Та й самому керівникові слід не міняти щодня своїх вказівок, а, заздалегідь обміркувавши все, стежити за стараним виконанням.
._%D0%9E%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_%E2%84%963.png){kind=link}