Сторінка:Тарас Шевченко. Чигиринський кобзар та Гайдамаки. 1844.pdf/14
Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Хто жъ сыроти завыдуе —
Карай того, Боже!
Думы мои, думы мои,
Квиты мои, диты!
Выроставъ васъ, доглядавъ васъ —
Дежъ мени васъ диты?…
Въ Украину идить, диты!
Въ нашу Украину,
По пидъ тынью, сыротамы,
А я — тутъ загыну.
Тамъ найдете щыре серце
И слово ласкаве,
Тамъ найдете щыру правду,
А ще, може, й славу…
Прывитай же, моя ненько!
Моя Украино!
Моихъ дитокъ не розумныхъ,
Якъ свою дытыну.
