збирання врожаю (запровадження тракторних снопов'язок), молотьби, а надто первісні переробки.
Тут треба рішуче стати на шлях повної механізації процесів на заводських агрегатах, з тим, що приблизно половина продукції буде перероблятись на луб з частковою в дальшому його дагомацією (облагороджуванням). Щоб запобігти зайвим перевозкам стебла, необхідно прагнути до переведення декортикації безпосередньо в полі шляхом утворення пересувних декортикаційних установок.
Це тим більш цікаво, що, поперше, надалі можна орієнтуватись на декортикацію не тільки сухого, аджеж і зеленого стебла, а, подруге, з поширенням мочіння конопель не в виді стебла, а луба, можливо геть увесь збір пропустити через декортикатори. А це дасть економію і на транспорті і на місткості мочильних басейнів.
Якщо додати до цього передбачаєме значне поліпшення загального обробітку культури, провадження правильних сівозмінів, а також засвоєння після належної підготовки осушених багнищ та торфяниськ, то можна сподіватись, що намічене збільшення врожайности коноплі по прядиву на 62 % і насінню — на 50 % буде досягнуто.
Льон. Вважаючи на величезну потребу в наступну п'ятирічку в м'ягкій тарі, почасти в брезентах, а також на бажаність припинити завіз на Україну сировини з півночі, українському льонарству, слід надати значно більшого маштабу, аніж воно мало донині.
Це тим більше, що укр. лляне волокно, одержане з декільки поліпшеного насіння і при належних засобах культури, придатне не тільки на грубо-текстильні вироби, а і для виготовлення звичайних тканин широкого вжитку, про що переконуюче свідчать висновки текстильних фабрик (Клінц. мануфактура). Отже, виходячи з нар.-госп.
