Звертає на себе увагу той факт, що самовільні коливання в довгастому мозку описував тільки Сєченов та відзначав Введенський.
Року 1911–1913 ми робили спробу провадити спостереження над цими спонтанними електричними явищами в центральній нервовій системі жаби за допомогою струнового гальванометра. Роблено спостереження й над електричними процесами в мозку підчас роздратовування шкури й нерву електричними, хімічними й тактильними дратівниками. Короткі відомості про деякі наслідки я подав р. 1913[1].
1914 р. Бек опублікував у Pflügers Archiv[2] повідомлення на споріднену тему, виконану сливе в один час із нами.
В цьому повідомленні ми спинимося докладніш на електричних явищах, що їх спостерегаємо в холоднокровних. Досліди проваджено було на великому числі тварин (кілька сот примірників) протягом кількох зимових і двох весняних періодів.
Перші спостереження переведено з дзеркальним гальванометром.
Спинний мозок препарували за способом Сєченова або за спрощенішим, коли мозок не виймали цілком з спинно-мозкового каналу, а тільки відгинали на скляну платівку. Досліди, зроблені за цим способом, перевірялося за способом Сєченова.
Електроди, що не поляризуються, звичайно уставляли на поперечній поверхні мозку та його нижній поверхні на віддалі 3–4 м/м одне від одного (згідно з указівками Сєченова). Перші спостереження дали картину дуже близьку до опису Сєченова, але далі з'ясувалося, що коливання залежать від збурень земного магнетизму, токів лінії трамваю etc. Повстали сумніви що-до фізіологічної вірогідности цих спостережуваних явищ, а через це — роботу з дзеркальним гальванометром залишили.
Перейшовши до спостережень з струновим гальванометром, ми могли дуже скоро встановити, що здобути препарати жаби з спонтанними коливаннями з довгастого мозку — завдання вельми нелегке. Це примусило в свій час Введенського (l. c.) лишити ці досліди і перейти до спостережень над ссавцями. Воно-ж, видимо, спричинило й те, що спонтанних коливань дрібного осциляторного типу (що з'являються без роздратування) не спостерегали инші дослідники. Їх не спостерегав і Бек, що послугувавсь вогкою камерою з киснем, і Бальоні — працюючи над своїм апаратом. Особливо утруднені ці спостереження над зимовими жабами[3]. Найкращий час для спостережень спонтанних
- ↑ Prawdicz-Neminski. Einige elektr. Erscheinungen im Zentralnervensystem bei Rana temporaria. Arch. f. A. u. Ph. 1913
- ↑ Beck. Pflügers Archiv 1914 та Abhandlungen d. Krakauer Akademie d. Wissenschaften. — 1911.
- ↑ Досліди в цей час, взагалі, утруднені і потрібують ведення великого числа спостережень над кількома сотнями зимових екземплярів
