підчас збудження (роздратування) стають електронегативні до инших частин мозку.
Подібні наслідки мав р. 1890 Бек[1].
Р. 1864 Миславський[2] спостерегав з'явлення негативних коливань у спинному мозкові підчас роздратування сідного нерву (відводжувано подовжну поверхню й поперечний зріз спинного мозку).
Р. 1905 Бальоні[3] подав кілька цікавих спостережень над електричними явищами в центральній нервовій системі жаби підчас отруєння її стрихніном. Автор робив спостереження над спинно-мозковим препаратом, ізольованим за його способом[4]. Роботу цю викликала потреба з'ясувати: чи мали рацію Готч—Хорслей, що запевняли, — проти инших авторів, — ніби тільки діяльність нервових волокон, але не нервових клітин, відбувається в супроводі електричних процесів. Бальоні до вирішення питання послугувавсь своїми попередніми спостереженнями[5]; згідно з ними „є отрути (стрихнін і карболова кислота), що діють тільки на певні частини центральної нервової системи, на її ганглійні клітини (передніх resp. задніх рогів спинного мозку), але не діють на нервові волокна“.
Досліди показали, що після діяння розчином стрихніну на спинний мозок повстає досить значний демаркаційний ток (напруження в 15–16.5 мілівольт замість 7,7), а ток акційний тетанусу також значно переважає нормальний (2.1 м. в. замість 0.8); таким чином було встановлено, що „діяльність ганглійних клітин звязана з утворенням електромоторових сил“, бо на нервові волокна стрихнін не діє. Відведення роблено від pars lumbalis і зрізу довгастого мозку.
Спільними зусиллями всіх цих авторів (що працювали, головно з дзеркальним гальванометром) встановлено ряд положень, що є основні для всіх майбутніх робіт у цій галузі. За найважливіші дані треба вважати такі:
Встановлення електронегативности зрізу спинного мозку; вказівки на повстання електронегативного потенціялу підчас роздратування мозку (механічного) та підчас збудження його доосереднім роздратуванням (напр., з'явлення електронегативности в потовщеннях мозку за самовільних рухів лапок або тактильного роздратування шкури etc); утворення ритмічних коливань підчас роздратування шкури кислотою; самовільні коливання підчас відведення з довгастого мозку[6].
- ↑ Beck. Centralbl. f. Physiolog., Bd. IV. № 16 (1890), p. 473–476.
- ↑ Миславский. Врач. 1894.
- ↑ Baglioni. Centralblat. f. Physiologie. Bd. XIX. (1900) p. 345.
- ↑ Baglioni. Zeitschrift f. allg. Physiologie. 1904. IV. 2/3, S. 384.
- ↑ Baglioni. Archiv f. A. u. Phys. 1900, Suppl. Bd. 193; Zeitschr. f allg. Physiol. 1905 — V, 1, S. 42.
- ↑ Вказівки одного автора (Веріго) на повстання в 2-х випадках негативного потенціялу в півкулях підчас руху лапок потрібують дальшої експериментальної перевірки.
