Ці негативні наслідки збігаються з даними порівняльної гістології мозку, на підставі яких у амфібій немає ще мозкової кори (Hirnrinde) з численними пірамідними клітинами; у великих епітелійних пухирях, що мають назву півкуль, трапляються тільки нечисленні ганглії клітини, по розкидані без жадної системи й даються відрізнити за методою Гольджі.
Мозкова кора з'являється вперше тільки в рептилій (Edinger)[1]. Дійсно, в рептилій (у черепах) я міг спостерегати дляві коливання току підчас відведення півкуль. (З цих дослідів має скластися особливе повідомлення).
Спостерегаючи півкулі в амфібій, треба уважати ще й на малу життєтривалість їх та надзвичайну чутливість, до механічних пошкоджень. На підставі моїх спостережень вже уставлення м'яких глиняних електродів може викликати пригнічення їх функцій. Це різко виступає й у спостереженнях над здатністю жаб'ячого ока до рефлекторного витягування підчас тактильного роздратовування рогівки. На підставі цих спостережень можна припустити, що тривалість верхніх відділів спинно-мозкової оси не така значна, як ми це звикли вважати на підставі наших звичайних спостережень под спинним мозком.
Порівнюючи малу життєтривалість головного мозку в риб спостерегав Кулябко (за Данилевським[2]).
Спроби реєстрування електричних явищ підчас рефлекторного втягання ока ми робили над жабами, яким перетинали спинний мозок трохи вище від задніх корінців плечового плетива (ближче до довгастого мозку). У цей спосіб тварину сливе не зрушувано, — відбирано рухові здібності. Електроди уставляли на довгастому мозкові (та зорових горбочках) і півкулях, у деяких випадках на кості над цими частинами мозку. Тактильне роздратування завдавали електро-магнетовим відзначником з пружистим додатком, що торкавсь ока під час опускання або підіймання, робленого включанням або виключанням току. Другий відзначник, заведений послідовано в коло, відзначав рух першого на фотограмах.
За відповідь на тактильне роздратування рогівки був однофазний (або двохфазний) зубець, що наставав після прихованого періоду приблизно в 0,015–0,020 сек[3]. Однофазний зубець мав протяжність у 0,025–0,30 сек. На кривій № 2, де він є означений літерою α, безпосередньо слідом за ним (часто від його додільної частини) повстає друга хвиля β, що виглядає як дляве відхилення (негативного напряму). Першу хвилю можна визнати за електричний вираз процесу у втяжному м'ясні ока або в центральній нервовій системі. Значіння другої хвилі ясне в ще меншій мірі. Триває вона ввесь час, доки втягнуте око. Можливий здогад, що вона являє собою електричний вираз церебрального процесу, який затримує око у втягнутім стані, потрібує дальших доказів, проте не можна не відзначити, що те саме відхилення (β) спостерегаємо й відводячи з нерозтятого черепа, а це свідчить проти зміщення електродів, коли тварина втягає око, й артефактивного походження цієї хвилі. (Відсутність хвилястости на кривій може залежати від її малої виразности).
Тік (струм) спокою. Підчас відведення від півкуль і довгастого мозку в більшості випадків, що-найменше в 70%, електро-позитивні
- ↑ Edinger. Vorlesungen über d. Bau der Nervösen Zentralorgane des Menschen u. der. Tiere. II Bd., p. 305–307.
- ↑ Проф. В. Я. Данилевский. Физиология человека.
- ↑ Цей прихований період наближається до цифр, знайдених для різних м'яснів жабів: 0,008–0,015 сек., у людини час для рефлекторного склеплення очей визначений був у 0,042 сек.
