вже ніхто і не згадував. УСРР на чолі зі своїм комуністичним керівництвом входила до "воєнно-політичного союзу радянських республік", який слугував евфемізмом для відновлення Російської імперії в колишніх межах, але вже під гаслами нової інтернаціоналістичної ідеології.
Втім не будемо вже постфактум геть ігнорувати початковий державницький потенціал Радянської України. Її провід на чолі з Християном Раковським плекав достатньо багато ілюзій щодо реальних та потенційних власних повноважень. Формальна радянська конфедерація з Росії, України, Білорусі та Закавказзя, що склалася протягом завершального етапу громадянської вйни, могла видаватися харківським більшовикам (столицею УСРР до 1934 р. лишався Харків) бажаною реальністю. УСРР володіла міжнародною суб'єктністю, тобто підписувала паритетно разом з РСФРР міжнародні договори, які окреслювали межі цієї держави – зокрема Ризький мир з Польщею 1921 р.[1]Час від часу заходила мова про запровадження власних консульських служб закордоном, територіальні та економічні стосунки з Росією відбувалися в рамках договірного процесу рівних суб'єктів, – попри очевидний пріоритет думки вищих партійних установ. Але ці ілюзії розвіялись у 1922–1923 рр., коли стабілізація режиму дозволила Москві поприбирати зайві декорації. Починається процес утворення Союзу РСР, який передає цілу низку суверенних повноважень республік союзному Центрові, а статус республік опиняється під загрозою в контексті "дискусії з національного питання", що відбувалася за участі наркома національностей Йосифа Сталіна та самого пролетарського вождя Володимира Леніна. Суттю дискусії було визначення того, чи буде новий формат радянської держави простим миттєвим розширен-
- ↑ Ризький договір 18 березня 1921 р., що підбив підсумки радянськопольської війни є промовистою ілюстрацією до реалій початкової міжнародної суб'єктності радянських республік. Його підписали з радянського боку лише РСФРР та УСРР; РСФРР підписала його також від імені БСРР, керівництво якої не було інформованим про хід переговорів та умови угоди, що визначила на 20 років західні межі цієї республіки.
