Сторінка:Українська літературна мова й правопис. 1922.pdf/35

Матеріал з Вікіджерел
Цю сторінку схвалено
Віддільний — окремий, поодинокий, особий, відрубний, осібний.
Відноситися — ставитися, стосуватися, удаватися.
Віроятний — імовірний, можливий, правдоподібний.
Вітчина — отчизна, батьківщина (а вєтчина з російського = шинка).
Виздоровіти — видужати, вичуняти, виходитися, поздоровшати.
Винимати — виймати, брати, вибирати.
Виновний — винуватий, винний.
Висказувати(ся), висказати(ся) — висловлювати(ся), висловитися.
Виображати, виображеннє — уявляти, мріяти; уява, уявленнє, мрія.
Виразити(ся), вираженє — висловити(ся), виявити(ся); вираз, вислов.
Витащити — витягнути, виволікти.
Вкінці! — нарешті! врешті! під кінець.
Волнувати(ся) — хвилювати(ся), баламутити(ся), бурити(ся).
Вожд — отаман, проводар, верховода, ватажок, провідник.
Воздух — повітрє (поганий воздух = поганий дух).
Впрочім — проте, однак, тільки, тим часом, врешті.
Вторично — вдруге, повторно.
В роді — як, яко, накшталт, це німецько-жидівське слово, але воно є у нашого народу (СловарьБ. Грінченка, 336. ст.),