Є цїлком подібне до попередного; одинока ріжниця полягає на тім, що мальованою стороною в лївій сторонї не тримає ся на лїво але на право. Зрештою поступає ся так само.
Є се більше жартом як зручностю, позаяк до сего нїчого більше не треба, як лиш аби подїлити талію на дві части і так сї обі части зложити, аби одна сторона мальована лежала верхом, друга сподом. Опісля кладе ся талїю на кінцї чотирох пальців і складає ся руку, через що талїя оберне ся так, що верхна карта стане спідною а спідна верхною. Хотячи опісля мати спідну карту на верха, посуває ся знов талю на кінцї пальцїв витягнєної руки і складає ся її так, як попередно.
Поступованє при тім є до першого (а) цїлком подібне. Кілька змін на тім полягає, що дїлить ся талїю в серединї на дві части і ті так укладає ся, якби хтось книжку отворяв, аби горішна купка, стороною мальованою на лїво звернена, стояла просто, долїшна же, стороною мальованою лежала на долину, а опісля верхну карту цїлої талїї перекладає ся не на долоню, але на спідну купку, через що верхна
