Сторінка:Український штукар. 212 гарних штук до забави. Нью-Джерсі (1918).djvu/44

Матеріал з Вікіджерел
Ця сторінка вичитана

ся цїлу талію. Опісля каже ся збирати і питавсь, котра з порядку карта має бути картою запамятаною. Числячи тепер карти так, аби сторона мальована була до гори обернена, то запамятаною картою буде та, яка під тою картою лежить, а яка попередно на сподї лежала. То перечислюванє відбуває ся під столом скоро і кладе ся спамятану карту, наколи ся її знайшло, в жаданім порядку від гори. Опісля тримає ся карти горою і тілько карт ся вчисляє, кілько жадано, а послїдна з них буде картою запамятаною.

21. Та сама штука на лекший спосіб.

Памятає ся спідну карту і мішає ся позірно кілька разів так, аби спідна карта не була нарушена. Потім показує ся талію так, аби всї гостї спідну карту видїли і її собі запамятали, не дивлячи ся самому на ню лиш мішаючи дальше пильно, але так, аби спідна карта знов лишилась на сподї. Опісля бере ся руки з талїєю на зад, і питає ся, котра з порядку має бути картою запамятаною. Наколи було число означене, то кладе ся наперед такі карти, які знято з верху талїї, а коли припадає число означене, тодї витягає ся спідну карту запамятану.

22. Відгадати кілька карт через зрітелїв запамятаних.

Показуючий кладе двайцять карт на стіл парами коло себе і каже опісля кождому з